Це унікальний геологічний пам'ятник природи.
Вчені говорять, що Білокузьминівськім скелям 90 мільйонів років. Оголення крейди піднімається на висоту понад 25 метрів і звідти відкривається приголомшливий вид. Це дуже мальовничий гірський пейзаж, який не характерний для нашого регіону.
Своєрідним дивом соляної шахти є її акустика. У жовтні 2004 року в шахті, відбувся концерт Донбаського симфонічного оркестру «Соляна симфонія» під керівництвом австрійського диригента Курта Шміда та за участю солістки Віденської опери Вікторії Лук'янець.
Про звучання оркестру в соляній шахті австрійський композитор та диригент сказав: «Я був просто вражений! Ноти злітали до стелі печери, а потім повільно - ніби хмари - спускалися вниз ».
Ідею посадити в посушливому Донецькому степу ліс, площа якого сьогодні сягає майже 3 гектари, запропонував та втілив у життя впродовж далеких 1834–1845 років випускник царського лісничого корпусу Віктор Єгорович фон Графф. Завдання не з легких, адже потрібно було підібрати відповідну рослинність, сконструювати зрошувальну систему і боротися з постійними вітрами. Віктору Єгоровичу вдалося знайти оптимальне співвідношення рослин та створити збалансовану екосистему після трьох невдач, коли суховії докорінно винищували молодий ліс. Спочатку було закладено лише 18 порід дерев, однак згодом ця кількість суттєво збільшилася.
Хомутовський степ включено до спеціального реєстру Організацій Об'єднаних Націй, і так само занесено до списку природних пам'яток ЮНЕСКО. Степ зберігся до наших днів майже без змін. Причому одна частина заповідника - площею в 90 га - є абсолютно заповідною ділянкою, якої ніколи не торкався плуг, на якій 70 років не випасали худобу і не проводилася косовиця.
Найбільш красивий Хомутовський степ у другій половині травня і на початку червня. У цей час різні ковили (їх в степу 6 видів) надають йому характерне сріблясто-блакитне забарвлення. З другої половини червня степ починає втрачати колір, а в липні трави швидко жовтіють, засихають, і степ на деякий час стає безбарвним. Та восени, особливо після дощів, він знову оживає.
Цей заповідник просто необхідно відвідати!
На півночі Донецької області є унікальне місце, назване Антоном Павловичем Чеховим
«Донецькою Швейцарією».
Це СВЯТОГІР'Я або СВЯТІ ГОРИ.
«Пейзажи волшебны. Напоэтизировался я по самое горло: на пять лет хватит»; тут «можно вылечиться от 15 чахоток и 22 ревматизмов», потому что «лучшего воздуха ни в каких крымах и кавказах не найдете», - писав про ці міста Чехов.